Поручати — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ПОРУЧАТИ, -Аю, -Аєш, недок., ПОРУЧИТИ, -ручу, ручиш, док., перех., також з інфін., рідко. Покладати на когось виконання чого-небудь; доручати. // Покладати на когось турооту про кого-небудь.