ПОРУШЕННЯ, -я, с. 1. чого. Дія за знач. порушити 1 - 4 і порушитися 1. ** порушення кримінальної справи - перша стадія кримінального судочинства, на якій розв'язується питання про можливість почати провадження кримінальної справи. 2. розм. Відхилення від правил, відступ від законів, невідповідність традиції, звичаям і т. ін. 3. спец. Відхилення в перебігу фізіологічного процесу, функціонуванні якого-небудь органа і т. ін. Порушення обміну речовин. порушити див. порушувати. порушитися див. порушуватися. ПОРУШЛИВИЙ, -а, -е, зах. Нечесний, нечистий на руку. ПОРУШНИК, -а, ч. 1. Тни, хто порушує закони, розпорядження влади або правила, розпорядок чого-небудь і т. ін. // Тни, хто не дотримується традицій, звичаїв і т. ін. Порушник кордону. 2. Тни, хто порушує тишу або спокій кого-небудь.
