ПОРЯДНИЙ, -а, -е. 1. Не здатний на погані, нечесні або аморальні вчинки; чесний. 2. розм. Досить добрий; непоганий, неабиякий. // Який цілком відповідає своїй назві; такий, як треба, як повинен бути; справжній. 3. розм. Досить великий за кількістю, розміром, значний силою вияву і т. ін.; чималий. Порядний кусень м'яса. // Якому значною мірою властива певна ознака, риса характеру (звичайно негативна). 4. іст. Який належав до буржуазно-дворянських, привілейованих верств суспільства; благородний (у 4 знач.). ** Поридна грамота; Поридний запис, іст. - у Росії 16 - 17 ст. - назви документів, що посвідчували укладення різних договорів.
Порядний в інших словниках
| Порядний — Словник чужомовних слів і термінів |
| Порядний — Тлумачний словник української мови |