Посадовити — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ПОСАДОВИТИ, -довлю, -дбвиш; мн. посадовлять; док., перех. 1. Допомогти кому-небудь або примусити чи запросити когось сісти. // Піднявши, допомогти кому-небудь сісти на щось високе. // Допомогти зайняти місце, влаштуватися де-небудь для поїздки. 2. за що або з інфін., розм. Примусити кого-небудь або загадати комусь щось робити (перев. сидячи). 3. у сполуч. з ім., що означають продукти харчування, на що, розм. Обмежити чимсь у харчуванні; годувати чим-небудь одним, не даючи їсти нічого іншого. 4. перев. у сполуч. зі сл. у тюрму, під арешт, за ґрати і т. ін., розм. Ув’язнити, позбавити волі; засадити (у 2 знач.). 5. розм. Помістити або поселити кого-небудь десь, кудись. // Помістити де-небудь, усередину чогось упійману тварину, пташку і т. ін. 6. Помістити в гарячу піч для випікання, обпалювання тощо. 7. ав. Скерувавши до землі, примусити опуститися, сісти на землю (літак або який-небудь інший літальний апарат). 8. розм., рідко. Надіти, насадити на щось. 9. розм., рідко. Те саме, що посадити 1.