Поступати — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ПОСТУПАТИ, -Аю, -аєш, недок., ПОСТУЛИТИ, -ступлю, -стопиш; мн. поступлять; док. 1. неперех., заст. Іти, ступати. // перев. док. Зайняти певне місце, стати де-небудь. // перев. док. Зайти, заїхати до кого-небудь, кудись; завітати. // перен. Наставати (про час, вік і т. ін.). 2. неперех., перен., заст. Досягати вищого ступеня, рівня в процесі розвитку; розвиватися. // Посуватися вперед (про справу, роботу і т. ін.). // Досягати певних успіхів у чому-небудь. 3. неперех., розм., рідко. Влаштовуватися на роботу. // Ставати членом якої-небудь організації, товариства і т. ін.; вступати до складу кого-, чого-небудь. // Вступати до навчального закладу. 4. неперех., розм., рідко. Діяти певним чином; чинити. // з ким. Обходитися певним чином із ким-небудь. 5. неперех., розм., рідко. Те саме, що надходити 3. // безос. 6. перех., розм., заст. Те саме, що поступатися 1.