ПОСТІЙНИЙ, -а, -е. 1. Який триває увесь час, не припиняючись і не перериваючись; безперервний, безупинний. // Завжди наявний, який повсякчас супроводжує кого-, що-небудь; обов'язковий, неодмінний. І/ Який раз у раз настає, відбувається, виявляється тощо. // Який не проходить, не покидає кого-небудь (про стан, почуття і т. ін.). 2. Який не змінюється, зберігає свій склад, розмір, однакову форму, величину тощо; сталий, незмінний. // Завжди тни самий; звичайний, звичний. // Який протягом тривалого часу не змінює місця роботи або проживання, посади, заняття тощо. " Постійний капітал, ек. - частина капіталу, що існує у формі вартості засобів виробництва (будинки, споруди, машини, паливо, сировина і т. ін.) і в процесі виробництва ие змінює своєї величини. Постійний струм, ел. - електричний струм, величина і напрям якого не змінюються з часом. 3. Признач, для тривалого користування, розрахований на довгий час, термін; не тимчасовий. // Який діє, працює стабільно, завжди. // тех. Який не підлягає заміні, якого не можна зняти й замінити іншим. 4. перев. у чому. Який завжди зберігає вірність чому-небудь (певним поглядам, думкам, уподобанням тощо). Постійний пацієнт. Постійний замовник.
Постійний в інших словниках
| Постійний — Словник чужомовних слів і термінів |
| Постійний — Тлумачний словник української мови |