Посуватися — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ПОСУВАТИСЯ, -Аюся, -Аєшся і рідко ПОСОВУВАТИСЯ, -уюся, -уєшся, недок., ПОСУНУТИСЯ, -нуся, -нешся, док. 1. Сидячи (або лежачи), переміщатися на невелику відстань, не відриваючись від поверхні чогось. 2. Йти, рухатися, переміщатися і т. ін. в якому-небудь напрямку. // тільки док. Піти, попрямувати куди-небудь. // Іти важко, поволі. // Наближатися, підходити до кого-, чого-небудь. // Відходити, віддалятися від кого-, чого-небудь. // тільки док., розм. Піти кудись, завітати до кого-небудь; поткнутися. 3. Нешвидко їхати, плисти (про засоби пересування). // Переміщатися, змінюючи місце розташування. // перен. Розширювати свої межі в певному напрямку, займати більшу територію і т. ін. // Рухатися, переміщатися під дією вітру, внаслідок зміни тиску тощо (про хмари, туман і т. ін.). // переи., рідко. Минати, проходити (про час). 4. перев. у сполуч. зі сл. вперед, перен. Розвиватися, переходити від одного етапу, рівня розвитку до іншого, вищого. /1 Досягати певних успіхів у роботі, навчанні і т. ін., вищого становища в суспільстві. 5. тільки док. Почати сунутися, пересуватися (йти, їхати і т. ін.) у якомусь напрямку. // Почати навально рухатися, йти великою масою. // Почати їхати, плисти і т. ін. (про засоби пересування). // Почати насуватися, громадитися у великій кількості (про хмари, туман і т. ін.). 6. тільки док. Не втримавшись де-небудь, почати зсуватися вниз по похилій площині. //- Зсунутися вниз або набік з чого-небудь. І і Упасти, звалитися.