ПОТАЙ, присл., від кого, заст., рідко кого і без додатка. Так, щоб ніхто не знав, не дізнався; таємно від когось або від усіх. //- Так, щоб ніхто не побачив; непомітно для інших; крадькома. // Так, щоб ніхто не почув. // У глибині душі, не показуючи свого почуття іншим, ніяк не виявляючи зовні свого стану. // Не явно, не одверто, прикриваючись нещирими словами тощо; приховано.
Потай в інших словниках
| Потай — Тлумачний словник української мови |
| Потай — Російсько-український академічний словник (А–П) |