Потаємний — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ПОТАЄМНИЙ, -а, -е. 1. Захований у глибині душі, не висловлений, не виявлений зовні (про думки, почуття, переживання). // Невиразний, не цілком усвідомлений. // у знач. ім. потаамне, -ного, най-потабмніше, -шого, с. Про найзаповітніші думки, мрії, глибоко інтимні почуття, переживання і т. ін. 2. Якого навмисне приховують від інших, тримають у таємниці; про якого ніхто не повинен знати, дізнатися; таємний. // Якого ніхто не повинен побачити, помітити. // Якого ніхто не повинен почути, підслухати. // Про якого ніхто не знає; відомий тільки комусь одному чи небагатьом. // Добре замаскований, секретний. Потаємна кишеня. Потаємний хід. // Який діє приховано, замасковано. 3. Який криє в собі якусь таємницю; таємничий. // Ще не вивчений, не досліджений, не розпізнаний і т. ін. 4. Не дозволений законом; підпільний, конспіративний.