ПОТЕРПІЛИЙ, -а, -е. 1. Дієприкм. акт. мин. ч. до потерпіти. 2. у знач, прикм. Який зазнав чогось тяжкого, неприємного, дістав фізичну або моральну травму. // у знач. ім. потерпілий, -лого, ч.; потерпіла, -лої, ж. Людина, що дістала фізичну травму, зазнала матеріальних втрат, кривди і т. ін.
