ПОТРЕБА, -и, ж. 1. Необхідність у кому-, чому-небудь, що вимагає задоволення; потрібність. // Умови, які змушують до чогось, спричиняють щось. //- перев. з інфін. Необхідність або бажання робити щось, діяти певним чином. 2. перев. мн. Те, без чого не можна обійтись; вимоги, які необхідно задовольнити. // Умови, необхідні для когось, чогось. Задовольняти потреби. 3. заст. Бій, битва.
Потреба в інших словниках
| Потреба — Тлумачний словник української мови |
| Потреба — Російсько-український академічний словник (А–П) |