Потрошити — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ПОТРОШИТИ, -шу, -шиш, недок., перех. 1. Виймати нутрощі з соитої тварини. // розм. Робити розтин; анатомувати. // перен., розм. Убивати, різати. 2. перен., розм. Витягати що-небудь звідкись, випорожнювати щось, забирати в кого-небудь (майно, гроші і т. ін.). // Спустошувати, розоряти що-небудь.