Потрібний — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ПОТРІБНИЙ, -А, -А, заст. Те саме, що погребний.
ПОТРІБНИЙ, ПОТРІБЕН, -бна, -бне. Такий, без якого не можна здійснити, виконати що-небудь, необхідний для чогось. // у знач, присудк. сл. // у знач. ім. потрібне, -ного, с. Те, що необхідне для здійснення, виконання чогось, для чиїх-небудь потреб. // Необхідний для існування, життя, здоров я і т. ін. кого-небудь. // у знач, присудк. сл. // Необхідний, корисний для когось, близький кому-небудь (про людину). // у знач, присудк. сл. /1 Саме тни, що треба; належний.