ПОТІШАТИ, -ію, -ієш, недок., ПОТІШИТИ, -шу, -шиш, док., перех. 1. Розважати, веселити кого-небудь своєю поведінкою, діями, виглядом і т. ін. 2. Приносити задоволення, радість кому-небудь; тішити. // Милувати зір, слух і т. ін. 3. Заспокоювати кого-небудь, зменшувати чийсь неспокій, хвилювання. // Полегшувати чиєсь горе, страждання; втішати. ПОТІШАТИСЯ, -Аюся, -ієшся, недок., ПОТІШИТИСЯ, -шуся, -шишся, док. 1. Знаходити в кому-, чому-небудь задоволення, радість; тішитися. 2. Утішати себе в горі, за тяжких обставин; заспокоюватися, втішатися. 3. з кого - чого, над ким - чим, рідко ким, чим. Підсміюватися, знущатися з кого-, чого-небудь; розважатися чиєюсь поведінкою, виглядом і т. ін.
