ПОЧИНАТИ, -Аю, -Аєш, недок., ПОЧАТИ, -чну, -чнеш: мин. ч. почав, -чала, -чало; док. 1. перех. і без додатка, також з інфін. Приступати до якої-небудь дії, братися за якусь справу. //- Заводити якусь розмову, розповідь, спів. 2. иеперех., з ін-фін. Виявляти перші ознаки якоїсь дії, певного стану, явища. 3. перех. і без додатка, чим, з чого або з кого - чого, від чого. Братися за що-небудь у першу чергу, займатися кимсь, чимсь насамперед. 4. перех., від кого - чого. Походити від кого-, чого-небудь. 5. перех. Приступати до використання чого-небудь. 6. перех. Засновувати або закладати що-небудь. 7. перех., розм. Набувати певного віку. 8. перех. Приступати до здійснення чого-иебудь. ** Починаючи від ... до - уживається замість переліку двох крайніх представників ряду однорідних предметів.
Починати в інших словниках
| Починати — Тлумачний словник української мови |
| Починати — Фразеологічний словник української мови |