Поштовх — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ПОШТОВХ, -у, ч. 1. Різкий короткий удар. // чого. Відштовхування з метою надати чому-небудь поступального руху. 2. Різкий коливальний рух, струс. //- Стук, биття (про серце). 3. перен. Привід, першопричина виникнення чого-небудь. Внутрішній поштовх. 4. спорт. Рвучке підняття тягаря і утримання його над головою на випрямлених руках.