Поєдинок — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ПОЄДИНОК, -нку, ч. Бій сам на сам між двома супротивниками, звичайно за викликом одного з них; двобій. // Боротьба, зіткнення, бій двох ворожих сил, сторін. // Те саме, що дсоль 1. // Боротьба двох супротивників у спортивних змаганнях. Поєдинок боксерів. // перен. Запекла суперечка, змагання двох осіб, двох угруповань і т. ін.