Поїти — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ПОЇТИ, пою, поїш; наказ, сп. пій; недок., перех. 1. Давати кому-небудь пити. // Давати пити чай, каву, молоко і т. ін., годуючи або пригощаючи. // Давати пити з чогось, підносячи пиття до рота. // Давати пити настої трав, коріння і т. ін. з лікувальною метою. // Давати пити спиртне, пригощати горілкою, вином і т. ін. 2. перен. Зрошувати, давати вологу. 3. перен. Наповняти, насичувати чим-небудь (запахами, звуками і т. ін.).