ПРАВЕДНИЙ, -а, -є. 1. Який дотримується заповідей, моральних приписів якоїсь релігії; безгрішний. // Який узгоджується з релігійними приписами, але суперечить гуманним принципам. // у знач. ім. праведний, -ного, ч. Тни, хто дотримується заповідей, моральних приписів якоїсь релігії; безгрішний. ** Ббже (Гбсподи) праведний -уживається як вигук для вираження подиву, обурення, нарікання і т. ін. 2. Справедливий, правильний. // Чесний, благородний. // у знач. ім. праведний, -ного, ч. Чесна, справедлива людина. Праведне діло.
Праведний в інших словниках
| Праведний — Тлумачний словник української мови |