ПРАВЕЦЬ, -вця, ч. 1. Гостре інфекційне захворювання, що характеризується корчами; спричинюється мікробом, який проникає в організм через рани, подряпини і т. ін. " Акробатичний правець - правець, при якому тіло хворого внаслідок тонічного скорочення набуває незвичайних поз. 2. перен. Стан нерухомості, викликаний сильним душевним потрясінням. 3. діал. Напрямок.
Правець в інших словниках
| Правець — Тлумачний словник української мови |
| Правець — Фразеологічний словник української мови |