Правий — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ПРАВИЙ, -а, -4. 1. Прямий, не погнутий, не покручений, прямовисний. Правий ніж. 2. зах. Лицьовий бік вишитого полотна чи сукна.
ПРАВИЙ', -а, -е. 1. Розташований на тому боці тіла, що протилежний лівому. // Напрям, який відповідає руці, протилежній до лівої. // Розташований з протилежного боку, якщо стояти обличчям у напрямі руху (річки тощо). // у знач. ім. права, -вої, ж. Права рука, правиця. 2. іст. Ворожий новим течіям у політичному й громадському житті; реакційний, консервативний. // Який дотримується консервативніших поглядів, ніж головна маса членів певної партії або політичного, філософського напряму. //- у знач, ім., іст. праві, -вих, мн. 3. Який рухається за годинниковою стрілкою (зліва вгору й направо).
ПРАВИЙ2, -а, -є. 1. Який не має або не почуває за собою провини. // Який має рацію у чомусь. // у знач. ім. правий, -вого, ч. Невинуватий, безневинний. 2. Справедливий. // Правильний. Праве діло.