ПРАВУВАТИ, -Ую, -Уєш, недок., розм. 1. Мати владу над ким-, чим-небудь. // Керувати господарством, виробничим колективом і т. ін. //- Розпоряджатися ким-, чим-небудь, наказувати комусь, порядкувати десь. 2. ким, чим і без додатка. Спрямовувати рух машини, човна, біг коней і т. ін. // Іти, прямувати куди-небудь.
