ПРЕДТЕЧА, -і, ч. і ж., книжн., уроч. 1. Особа, що своєю діяльністю підготувала шлях, умови для діяльності інших; попередник. // Передвісник чого-небудь. 2. перен. Явище, подія, що підготували ґрунт, умови для наступних явищ, подій або передують іншим явищам, подіям.
Предтеча в інших словниках
| Предтеча — Тлумачний словник української мови |
| Предтеча — Російсько-український академічний словник (А–П) |