ПРЕКРАСНИЙ, -а, -е. 1. Який відзначається надзвичайною красою, милує око гармонією барв, ліній і т. ін.; дуже гарний. // Який має дуже привабливий вигляд; який справляє надзвичайно приємне, сильне враження. // Надзвичайно приємний для слуху; милозвучний. 2. Який має надзвичайні позитивні риси, моральні якості і т. ін. (про людину). // Наділений надзвичайним умінням робити що-небудь. 3. Довершений за формою і змістом; досконалий. // Який вирізняється з-поміж інших подібних явищ, предметів тощо своїми надзвичайними якостями, особливостями і т. ін. // Дуже ясний, теплий, сонячний (про погоду, день, пору року і т. ін.). // Який є сприятливим, корисним для кого-, чого-небудь; доцільний, ефективний. // Надзвичайно вдалий, влучний. 4. Сповнений високого значення, глибокого змісту, пов'язаний з благородними ідеалами, високою метою. // Дуже сприятливий для кого-, чого-небудь; щасливий. // Пов'язаний з радісними, при- прємія ємними почуттями, переживаннями, подіями і т. ін. 5. у знач. їм. прекрасне, -ного, с. Те, що є втіленням краси, що відповідає її ідеалам, викликає у людини найвищу естетичну насолоду.
Прекрасний в інших словниках
| Прекрасний — Фразеологічний словник української мови |