Престарілий — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ПРЕСТАРІЛИЙ, -а, -е, рідко. Який дожив до глибокої старості; дуже старий. // у знач. ім. престарілий, -лого, чг, престаріла, -лої, ж. Людина, що дожила до глибокої старості. Будинок престарілих. ПРЕСТИДИЖИТАТОР, -а, ч. Фокусник, майстерність якого полягає у швидкості та спритності рухів рук; маніпулятор.