ПРЕФІКС, -а, ч. 1. лінгв. Значуща частина слова, що стоїть перед коренем і служить для творення нових слів або форм слова; приросток. 2. У системах обробки даних: а) початкова частина імені, яка вказує на належність до певної програми; б) вміст спеціального регістра, який використовується в процесі автоматичного перетворення дійсних адрес в абсолютні. ** Префікс блока - необов'язкове інформаційне поле змінної довжини, яке розташовується перед блоком та містить довжину блока. Префікс імені файла: в ієрархічній файловій системі - частина імені файла, яка визначає повне ім'я каталогу, в якому він розташований.
ПРЕФІКС, -а, ч., фін. 1. Дострокова виплата за векселем. 2. у знач, прикм., невідм. Здійснений, проведений раніше призначеного терміну. Виплата префікс.
Префікс в інших словниках
| Префікс — Словник чужомовних слів і термінів |