Прибирати — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ПРИБИРАТИ, -ію, -йєш, недок., ПРИБРАТИ, -беру, чбереш, док. 1. перех. і неперех. Порядкуючи в якому-небудь приміщенні, надавати йому охайного вигляду. // перен. Опоряджати, обладнувати що-небудь. // Складаючи належним чином, застеляти (звичайно постіль). // від чого. Порядкуючи, звільняти що-небудь від чогось зайвого. //- за ким, розм. Пораючись біля свійських тварин, усувати безладдя, вичищати за ними (звичайно гній). // заст. Зачісувати, причепурювати (голову, волосся). Прибирати зі столу. 2. перех., розм. Прикрашати що-небудь, надавати чомусь ошатного, чепурного вигляду. // Допомагати кому-небудь одягатися, зачісуватися тощо. // Надягати на себе чисте, нове, святкове ворання. // Одягати покійника, готуючи до похорону. 3. перех. і без додатка. Ховати або класти на належне місце що-небудь кинуте, залишене кимсь. //- Згрібати що-небудь скошене, складати його в копиці, скирти і т. ін. // Припиняючи якусь роботу, згортати, складати, ховати (інструмент, приладдя, матеріал і т. ін.). // розм. Підбираючи кинуте, забуте ким-небудь, привласнювати. // перев. док., розм. Взяти кого-небудь на утримання, на постій. 4. перех. Відкидати, відносити від якого-небудь місця, за межі чогось те, що заважає, захаращує це місце. // Усувати що-небудь зайве, непотрібне і т. ін. // розм. Відсилати кого-небудь з певною метою; виживати (у 3 знач.) звідкись. // розм. Позбавлятися кого-небудь, знищуючи його фізично; воивати. ** прибирати з дороги (шлиху): а) відстороняти того (те), хто (що) заважає, соік; відсувати те, що перешкоджає рухові, погіршує умови для роботи і т. ін.; б) усувати певні перешкоди, створюючи умови для розвитку, функціонування чого-небудь; в) звільняти з роботи, служби, понижувати на посаді і т. ін. того, хто заважає або не сприяє діяльності кого-, чого-небудь. 5. перех. і неперех. Приймати певний вигляд, позу і т. ін. (про яку-небудь особу). //- Набувати якого-небудь вигляду, виразу (про обличчя, погляд і т. ін.). // Надавати своєму голосу, тону певного забарвлення. // Набувати в чиїйсь уяві рис, властивостей кого-небудь. // Набирати певних форм, розмірів, набувати нових властивостей і т. ін. за відповідних умов (про конкретні предмети, явища тощо). // Набувати певного вигляду, форми і т. ін. у процесі розвитку. Прибирати позу. 6. перех. Брати собі яку-небудь назву, псевдонім і т. ін. 7. перех., розм. Вибираючи, знаходити таке, що найбільше подобається, пасує і т. ін.; підбирати. // Те саме, що підбирати 6. 8. перех. і без додатка, розм. Розуміти, усвідомлювати що-небудь. 9. перех. і без додатка, розм., рідко. Поїдати все до кінця. 10. перех., розм., рідко. Збирати після достигання (про врожай).