ПРИВІЛЕЙ, -ю, ч. 1. Особлива перевага, пільга, яку закон надає окремим особам, групам людей або певному станові, класові (класам). // Певна перевага кого-небудь, право на виняткове ставлення до себе порівняно з іншими. // Право на відмітну ознаку. 2. В епоху феодалізму - грамота, якою надавалися або стверджувалися певні переваги, пільги для окремих осіб, груп людей, певних станів, класів. 3. заст. Патент.
Привілей в інших словниках
| Привілей — Словник чужомовних слів і термінів |