Пригода — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ПРИГОДА, -и, ж. 1. Те, що трапилося (часто непередбачене, несподіване); подія, випадок. // також у сполуч. зі сл. лиха, тяжкаіт. ін. Небажана, неприємна або небезпечна для когось подія. ** Бути у (великій) приводі кому, а) приходити на допомогу в скрутну хвилину; б) взагалі допомагати кому-небудь; в) бути потрібним. Дорожньо-транспортна привода - подія, що сталася під час руху транспортного засобу та призвела до загибелі чи поранення людей або до матеріального