Придаток — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ПРИДАТОК, ч. 1. род. -тка. Те, що, не маючи самостійного значення, є доповненням, додатком до чого-небудь. 2. род. -тка, спец. Відросток, додаткове утворення (у людини, тварини, рослини). 3. род. -тку, діал. Додача (у 2 знач.).