ПРИЗВОДИТИ, -джу, -диш, иедок., ПРИЗВЕССИ, -еду, едеш, док. 1. перех., до чого. Доводити кого-небудь до якогось стану, перев. негативного. // Доводити кого-небудь до якогось рішучого вчинку. // перев. з інфін. Змушувати, спонукати кого-небудь чинити щось, перев. негативне. // неперех. Спричиняти що-небудь, перев. негативне (про когось). // також на що. Бути причиною якого-небудь стану у когось, якихось учинків, перев. негативних (про що-небудь). Призводити до гріха. 2. неперех., до чого. Спричиняти наслідок, перев. негативний, своєї дії, впливу (про що-небудь). // Спричиняти наслідок свого розвитку, перев. негативний (про процес). 3. тільки док., перех., рідко. Народити (дитину).
Призводити в інших словниках
| Призводити — Тлумачний словник української мови |
| Призводити — Фразеологічний словник української мови |