Прикидати — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ПРИКИДАТИ1, -Аю, -Аєш, недок., ПРИКИДАТИ, -аю, -аєш, док., перех. Кидаючи що-небудь, покривати когось, щось. // безос. // Падаючи, покривати що-небудь (про сніг). І/ Покриваючи кого-, що-небудь чимсь, приховувати. // розм. Робити покрівлю наспіх, недбало.
ПРИКИДАТИ2, -Аю, -Аєш, НЄДОК., ПРИКИНУТИ, -ну, -неш, док., перех. 1. Кидаючи, додавати чого-небудь. 2. розм. Давати що-небудь на додаток до того, що віддається або продається. //- Втручатися в розмову, вставляти слова, репліки і т. ін. 3. розм. Відмовлятися від чого-небудь купленого, замовленого, знайшовши для цього причину. // Залишати кого-небудь на чийсь догляд, чиєсь утримання.
ПРИКИДАТИ3, -Аю, -Аєш, иедок., ПРИКИНУТИ, -ну, -неш, док., перех. і неперех. Зважуючи, міряючи, підраховуючи, визначати кількість чого-небудь. //- Визначати кількість, розмір чого-небудь приблизно. // Визначати що-небудь приблизно. // Намічати приблизно що-небудь. // перен. Розмірковувати, думати, зважувати. Прикидати иа око.