Прикладка — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ПРИКЛАДКА, -и, ж. 1. діал. Жартівливий, перев. римований вислів, що вставляється в розмову відповідно до ситуації або у відповідний текст; примовка. // зневажл. Глузливий, перев. римований дотеп, глузливе прізвисько. 2. лінгв. Означення, що виражається іменником і узгоджується з пояснюваним словом у відмінку.