Приковувати — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ПРИКОВУВАТИ, -ую, -уєш, недок., ПРИКУВАТИ і рідко ПРИКУТИ, -ую, -уєш, док., перех. 1. Куючи, приєднувати метал до металу. // Міцно прибивати що-небудь металеве до чогось. // перен. Приморожувати що-небудь до чогось. 2. Приєднувати кого-, що-небудь до чогось ланцюгом. 3. перен. Змушувати кого-небудь залишатися на якомусь місці або перебувати десь. // Бути причиною, яка позбавляє можливості чи бажання рухатися. // Бути причиною, яка змушує кого-небудь перебувати десь. Приковувати до ганебного стовпа. 4. перен. Викликати якийсь інтерес, притягати. // Привертаючи до себе увагу, змушувати кого-небудь діяти в певному місці. // Викликати прихильність, почуття дружби, кохання; притягати до себе. // у сполуч. зі сл. очі, погляд. Привертаючи увагу, змушувати чийсь погляд зупинятися на собі. //- у сполуч. зі сл. очі, погляд. Зосереджувати свій погляд на кому-, чому-небудь.