ПРИМУС1, ху, ч. Натиск із чийогось боку; примушування. // Зусилля над собою. // Зумовлена кимсь або чимсь необхідність діяти певним способом, незалежно від бажання. // Натиск, обумовлений законом. ** 3 примусу: а) силуючи себе; вимушено; б) без бажання, з обов'язку, виконуючи повинності.
ПРИМУС2, -а, ч., заст. Гасовий нагрівальний прилад, в якому горіння гасу супроводжується шумом від тиску накачуваного повітря; використовується в побуті для приготування їжі.
Примус в інших словниках
| Примус — Тлумачний словник української мови |
| Примус — Словник чужомовних слів і термінів |