ПРИПІКАТИ, -йю, -йєш, недок., ПРИПЕКСИ, -ечу, -ечеш; мин. ч. припік, -пекли, -пекло; док. 1. перед. Вогнем або чимсь розжареним, гарячим викликати відчуття болю чи робити опіки на тілі. І/ Спрямовувати на тканину тіла промінь, струмінь газу, електричний струм певної частоти з певною метою при лікуванні, хірургічній операції і т. ін. // Прикладати що-небудь пекуче, їдке чи змазувати чимсь пекучим, їдким із лікувальною метою або для дезінфекції. // Викликати різке, пекуче відчуття болю на тілі ударом, укусом і т. ін. 2. перед, і иеперех. Сильно гріти, палити (про сонце). 3. неперех., у сполуч. зі сл. мороз. Діючи на органи відчуття, дошкуляти силою свого вияву; прнимати. П безос. 4. неперех. Ставати нестерпним (про якесь фізичне відчуття). 5. перех. і неперех., розм. Дошкуляти кому-небудь словами або якимсь іншим способом. // Спричиняючи скрутне становище, дошкуляти (про що-небудь). // тільки док., безос. Опинитися в скрутному, нестерпному становищі. 6. тільки док., неперех., кому, безос., розм. Стати терміново потрібним. 7. тільки док., перех., перен., фам. Те саме, що присудити.
Припікати в інших словниках
| Припікати — Фразеологічний словник української мови |