Присвоювати — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ПРИСВОЮВАТИ, -юю, -юєш, недок., ПРИСВОЇТИ, -бю, -бїш, док., перех. 1. Робити що-небудь чуже своєю власністю; привласнювати. // Видавати що-небудь чуже за своє. Присвоювати владу. // заст. Сприймати, засвоювати. // рідко. Робити що-небудь своєю постійною ознакою, властивістю. 2. Надавати кому-небудь певні звання, права, повноваження і т. ін. // у сполуч. зі аlt;ьт. і м ' я . Називати установу, підприємство і т. ін. на честь якої-небудь видатної особи, визначної події або організації. // розм. Призначати комусь що-небудь, нагороджувати чимсь. 3. заст. Приймати до себе (у сім'ю, товариство і т. ін.).