Присмерки — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ПРИСМЕРКИ, -ів, мн. (одн. присмерк, -у, ч.). 1. Напівтемрява після заходу сонця або перед світанком; сутінки. // Напівімла у похмурий, несоня-чний день, при сонячному затемненні тощо. 2. Напівморок у погано освітленому приміщенні. // Слабке, тьмяне освітлення. 3. у знач, присл. присмерком, рідко присмерками. Після заходу сонця; в сутінках. 4. перен. Стан занепаду, безнадії, зневіри у власних силах.