ПРИСТАНОВИЩЕ, -а, с. Місце, де можна укритися, відпочити, знайти притулок і т. ін. // Місце, де хтось живе, мешкає (іноді тимчасово). // чиє, для кого. Місце, де збираються, проводять час люди певного середовища. " шукати пристанбвище -шукати (знаходити і т. ін.) місце, де можна укритися, відпочити, знайти притулок і т. ін. останнє пристанбвище: а) останнє місце, де можна знайти притулок, відчути себе у безпеці; б) чия-небудь могила; в) тни (те), на кого (на що) можна покластися, що є опорою для кого-небудь.
Пристановище в інших словниках
| Пристановище — Фразеологічний словник української мови |