ПРИСТАНЬ, -і, ж. 1. Спеціально обладнане місце на березі водними з плавучою чи береговою спорудою для причалювання і стоянки суден, їх навантажування й розвантажування, посадки й висадки пасажирів. // Сама плавуча чи берегова споруда такого призначення. // перев. з означ. Вулиця міста або населений пункт, розташований на березі моря або річки. 2. перен. Місце, де можна укритися, відпочити, знайти притулок і т. ін.; пристановище. " Вічна пристань - могила, кладовище. 3. перев. у сполуч. зі сл. тих а, перен. Місце, в якому можна знайти спокій, задоволення і т. ін.; відчуття спокою, задоволення і т. ін. // Людина, яка створює для кого-небудь відчуття спокою, задоволення і т. ін.
