Пристрасть — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ПРИСТРАСТЬ, -і, ж. 1. Сильне, бурхливе, нестримне у своєму виявленні почуття. Розпалювати пристрасті. 2. Велике внутрішнє збудження, душевне піднесення, стан натхнення. // до чого і без додатка, також з інфін. Сильний потяг, стійкий інтерес до якоїсь справи, заняття. // до чого. Любов, інтерес до чого-небудь, захоплення чимсь. /1 Предмет особливого потягу, інтересу. ** 3 при-страстю - палко; з натхненням. 3. Сильне, нестримне почуття кохання, в якому велику роль відіграє фізичний потяг. // Сильний фізичний потяг до особи протилежної статі.