Притягати

ПРИТЯГАТИ, -Аю, -Аєш і ПРИТЯГУВАТИ, -ую, -уєш, недок., ПРИТЯГСИ і ПРИТЯГНУТИ, -тягну, -тягнеш; мин. ч. притяг, -ла, -ло і притягнув, -нула, -нуло; док., перех. 1. Тягнучи, переміщувати кого-, що-небудь кудись, до когось, чогось. // Наближати, притискати кого-, що-небудь до когось, чогось. // безос. //- Силою приводити кого-небудь кудись або змушувати підійти до кого-, чого-небудь. // тільки док., розм. Принести щось куди-небудь (перев. завелике, громіздке). 2. Наближати до себе що-небудь силою тяжіння. // розм. Викликати електричні розряди в атмосфері, дощ і т. ін. 3. перен. Викликати інтерес, привертати увагу до себе; зацікавлювати. // Викликати у кого-небудь бажання або потребу кудись приходити, десь бувати, щось робити і т. ін. // Утримувати біля себе, не відпускати. // Викликати почуття симпатії, приязні, любові. // Вабити до себе чим-небудь; приваблювати. // Манити, заманювати чимсь. Притягати очі. 4. Тугіше стягувати, зав'язувати що-небудь (мотузком, поясом тощо). // Тугіше закручувати що-небудь (гайку і т. ін.); підтягувати. ** Притягло морозом, безос. - трохи замерзло, підмерзло. 5. до чого, перен. Залучати кого-небудь до чогось, спонукати брати участь у чомусь. // Використовувати кого-, що-небудь з певною метою. 6. перев. у сполуч. зі сл. до суду, до відповідальності іт. ін. Примушувати кого-небудь відповідати за свої вчинки. 7. тільки док., розм., рідко. Те саме, що притяг-тися 3.