Прихвостень — Великий тлумачний словник сучасної української мови

ПРИХВОСТЕНЬ, -сня, ч. 1. зневажл. Тни, хто підлабузнюється до кого-небудь, догоджає комусь із корисливою метою; підлабузник. 2. кого, чого, зневажл. Тни, хто сліпо схиляється перед ким-, чим-небудь, слухняно виконує чиюсь волю. 3. розм., рідко. Тни, хто невідступно ходить за ким-небудь. прихскнути див. прихокувати.

Прихвостень в інших словниках

Прихвостень — Словник чужомовних слів і термінів

Прихвостень — Тлумачний словник української мови

Прихвостень — Російсько-український академічний словник (А–П)

Алфавітний покажчик

А 5203 Б 6596 В 11964 Г 6115 Д 6970 Е 2436 Є 189 Ж 1005 З 11179 И 26 І 1857 Ї 46 Й 180 К 9147 Л 3574 М 6733 Н 10433 О 8300 П 31890 Р 8150 С 13990 Т 6563 У 3853 Ф 3060 Х 2457 Ц 1461 Ч 1940 Ш 2754 Щ 463 Ю 155 Я 544