Проба — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ПРОБА, -и, ж. 1. Перевірка, випробування властивостей, якостей чого-небудь і результат такої перевірки. // рідко. Те саме, що випробування 2. // Репетиція. // кін. Знімання актора в епізоді з метою виявлення відповідності його даних певній ролі у фільмі; результат такої зйомки. ** Для проби; На пробу - з метою перевірки, випробування, оцінки, робити пробу - перевіряти робочі і т. ін. можливості чого-небудь; оцінювати якості, властивості кого-, чого-небудь. 2. Частина чого-небудь, узята для дослідження, визначення складу, якостей, властивостей і т. ін. // Дослідний зразок, екземпляр чого-небудь; взірець. ** брати пробу чого і без додатка: а) визначати склад, якість, властивість і т. ін. чого-небудь; б) те саме, що знімати пробу. знімати пробу з чого - куштувати їжу на смак; їсти. Контрольна проба -частина речовини, узята для контрольного аналізу, перевірки. 3. Кількість вагомих частин благородного металу в одиниці лігатурного металу (сплаву), з якого виготовляють ювелірні вироби і кароують монети. // Тавро на зливках благородного металу або на виробах з нього, яке вказує на якість сплаву та його склад. ** Високої (найви-щої, чистої і т. ін.) проби хто, що - найкращої якості. 4. Літературний або мистецький твір початківця. Проба пера. 5. діал. Спроба.