Пробачати — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ПРОБАЧАТИ', -аю, -ієш, недок., ПРОБАЧИТИ, -чу, -чиш, док., перех., кому і без додатка. Виявляючи поблажливість до кого-небудь, прощати щось; вибачати. ** пробачте (пробачайте); Прошу пробачити: а) (кому і без додатка) уживається як вибачення за що-небудь зроблене, як вияв перепрошення; б) уживається у значенні вставного слова для вираження сумніву, протесту, заперечення, незгоди з чим-небудь і т. ін. пробачте на [цьбму (цім)] слові - уживається як форма вибачення за вжиті в розмові різкі або непристнині слова.
ПРОБАЧАТИ’, -бю, -Аєш, недок., перех. і без додатка, діал. Пророкувати.