Провалля — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ПРОВАЛЛЯ, -я, с. 1. Глибока яма, яр, западина, розколина на земній поверхні. //- чого. Безмежний простір, безмірна глибина. // Проміжок, не-заповнений простір між чим-небудь. // перен. Про глибоке розходження, незгоду між ким-небудь. 2. Пролом, пробоїна, вирва (у 1 знач.). 3. перен., рідко. Те саме, що провал 3.