Прогар — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ПРОГАР, -у, ч. 1. Дія за знач, прогоріти, прогорити 1, 2. 2. Прогоріле місце в чому-небудь. 3. спец. Отвір у піддувалі. 4. перен., розм. Невдача, неуспіх у якій-небудь справі, пов'язаній з підприємництвом.