ПРОКРИЧАТИ, -чу, -чиш, док. 1. перех. і неперех. Видати крик. // переи. Гучно, пронизливо про-свистіти, прогусти. 2. перех. Дуже голосно крикнути; вигукнути. // перен. Сповістити про щось криком. 3. перех. і неперех., про що, також із спол. щ о, перен. Широко сповістити, виразно заявити про що-небудь. 4. перех. і неперех. Кричати якийсь час.
Прокричати в інших словниках
| Прокричати — Фразеологічний словник української мови |