ПРОКУРАТОР, -а, ч. 1. У Стародавньому Римі -управитель господарства. // Повірений римського громадянина в судових і комерційних справах. // За часів імперії - урядовець, що відав податками, управитель земель імператора. 2. іст. Повірений у справах. 3. зах. Прокурор.
Прокуратор в інших словниках
| Прокуратор — Словник чужомовних слів і термінів |
| Прокуратор — Російсько-український академічний словник (А–П) |