ПРОКУС, -у, ч. 1. Дія за знач, прокусити, прокушувати. 2. Прокушене місце; рана від укусу.
Прокус в інших словниках
| Прокус — Російсько-український академічний словник (А–П) |
| Прокус — Російсько-український академічний словник (А–П) |